ABSTRACT
Introduction. The revolution in human resource management in the digital era is undoubtedly driven by key factors that represent a significant change in the approach to human resource management in the modern world. Continuous technological development and digitalization of business are increasingly creating the need for more efficient, flexible and innovative HR practices. The current challenges of globalization, the transition from an industrial economy to a networked digital economy, new speeds, mobility and transparency of business require a rethinking of the business paradigm. The ongoing digital revolution requires the transformation of traditional companies into technology companies. Business rules are changing to ensure success in the fast-paced digital age. However, there is still a lack of in-depth research on the integration of digital technologies into HR processes and the definition of the main components of digital HR. Therefore, the questions selected for analysis are extremely important.
Goal. To achieve this goal, a set of general scientific methods of cognition was applied, which ensured the consistency and logical consistency of the conclusions drawn.
Methods. To achieve this goal, a set of general scientific methods of cognition, including instrumental, institutional, graphic, were used.
Results. It has been established that digital technologies in HR help automate routine tasks, reduce errors, and increase the efficiency and convenience of processes for employees and HR professionals. They can collect more data, make processes transparent, fast, and objective, which is the basis for making more informed and strategic decisions. As a result, the organization maintains its competitive of HR management and employee engagement.
Conclusions. The findings allow us to optimize traditional processes and create new opportunities for integrating strategic HR management with the company's overall business strategy, in particular, defining digital technologies in the context of the organization's culture, which may be an area for further research.
Key words: digitalization, digital technologies, HR revolution, HR processes, Digital HR components, HR functions.
The article highlights the importance of digitalization in the modern world for the development of accounting and audit. It is noted that the relatively recent development of information technology and computerization of all spheres of human activity have led to significant changes in approaches to business. These changes showed the need to apply digital technologies in all industries. Accounting and audit is no exception. The article explores the impact of digitalization on the development of accounting and audit. It is determined that the use of digital technologies can increase the accuracy of accounting and audit, reduce the possibility of errors and increase the speed of operations, reduces the cost of these processes and increases the efficiency of work. The use of digital technologies allows us to develop new methods and tools for accounting and audit, which is very important in changing business conditions. The article discusses the main challenges and obstacles that may arise during the digitalization of accounting and audit, for example, insufficient qualifications of personnel, high costs for the introduction of new technologies, problems with data security and insufficient understanding by customers of the possibilities of digitalization in accounting and audit. The need to constantly improve the skills of specialists in the field of accounting and audit is noted so that they can use new technologies and techniques in their work. It is noted that the use of digital technologies in accounting and auditing can make these processes more transparent and accessible to all parts, which is important in changing business conditions and the development of society as a whole. The article also discusses data security issues that may arise when using digital technologies in the field of accounting and auditing. The authors note that specialized software must be used to ensure data protection, and comply with relevant standards and regulations. It also emphasizes the importance of ensuring the confidentiality and protection of personal data of customers. Highlights the benefits of using cloud technologies to store and process data in accounting and auditing, the possibilities of using blockchain technologies to ensure data security are considered. In addition, the article discusses the introduction of digital technologies in auditing, in particular the use of data analytics and artificial intelligence. This allows you to increase the efficiency and accuracy of the audit process, and also provide a wider scope of data analysis. Based on the analysis, the author of the article concludes, that digitalization is a promising direction for the development of accounting and audit. Recommendations for the implementation of digital technologies in the field of accounting and audit, in particular, it is recommended to ensure data security, comply with relevant standards and rules, use specialized software tools, and ensure the confidentiality and protection of personal data. The article offers new approaches to the use of technologies in the field of accounting and auditing, and emphasizes that, the use of digital technologies can improve the efficiency and accuracy of the accounting and audit process. The introduction of digital technologies in the field of accounting and audit is a necessary step in the development of these industries, therefore, their use can provide a competitive advantage for enterprises.
The article analyzes the impact of information, globalization and digitalization transformations on the formation of marketing and market strategies promotion of the product/service on the B2B market in the conditions of military time. Today, digitalization has penetrated practically all spheres of life and activity. Therefore, special attention should be paid to the instruments, means, formats of digital communications in the commercial space, that is, on the B2B market. It has been established that on the market B2В there is a difficulty in building marketing strategies, due to the specifics of doing business of the parties of the commercial space in the format B2B. Since the company that sells the services, goods of other kinds of business, should be oriented not only on their demand, but it is necessary to take into account the specific attributes of the business entities to which it offers its goods when developing marketing strategies. It is necessary to pay attention to the human factor, when developing marketing strategies for В2В, because in commercial communications involved personnel of the enterprise, which buys a product or service not for itself, but for an enterprise that has certain values, organizational culture, which must also be taken into account. The peculiarity of the B2B market is also the high cost, high technology of goods, and their realization is often long-term, what also has an impact on the construction of the marketing strategy in the conditions of total digitalization. During the research the positive influence of the digitalization on the image positions of enterprises was revealed, promoting competitive advantage, increasing demand and improving business position in the market, growth of marketing attractiveness of commercial space subjects, ensuring stability of enterprise functioning, opportunities for rapid adaptation to unpredicted changes in the market, increase of enterprise profitability, attraction of new clients, stimulation of strengthening sales channels, possibilities of scaling. At the same time, the researchers point to a number of business problems on the B2B market in the conditions of digitalization and military condition, among them: high level of uncertainty caused by rising prices, lack of fuel, difficulties with transport connections; it is impossible to use enterprises engaged in foreign economic activity, already traditional for them ways of export of their own products. Most scientists present a general vision of the impact of digitalization on marketing activity in general, partly taking into account the specifics of the B2B market, but do not specify peculiarities of building marketing strategy in the retail environment by enterprises implementing high technologies, expensive equipment, provide strategically important types of human activity, such as machine-building industry. Moreover, scientific research leaves out the field of view problems and prospects of technically complex and interconnected production, with which they encountered during the period of total digitalization, do not reflect the ways of solving the challenges of the digital epoch in specific fields of activity. Therefore, such trends define the need to specify the impact of digitalization on B2B market providers.
Поява штучного інтелекту (ШІ) призвела до значних змін у різних сферах, включно з маркетингом. Однією з відомих технологій ШІ є ChatGPT, велика мовна модель, розроблена OpenAI. У цій статті досліджується потенціал ChatGPT як інструменту розробки маркетингової стратегії для підприємств. Стаття починається з огляду ChatGPT та його можливостей, підкреслюючи його здатність генерувати людські текстові відповіді на основі заданих підказок. Досліджено потенціал ChatGPT для автоматизації різноманітних маркетингових завдань, таких як створення контенту, взаємодія з клієнтами та аналіз даних, що може оптимізувати маркетингові процеси та підвищити ефективність. У статті розглядаються переваги використання ChatGPT у розробці маркетингової стратегії. Підкреслюється здатність ChatGPT аналізувати величезні масиви даних і генерувати ідеї для визначення вподобань клієнтів, ринкових тенденцій і аналізу конкурентів. Підкреслюється потенціал ChatGPT у персоналізації взаємодії з клієнтами, наданні індивідуальних рекомендацій і покращенні взаємодії з клієнтами, що може призвести до підвищення рівня задоволеності та лояльності клієнтів. Проаналізовано обмеження ChatGPT, зокрема його залежність від якості даних, потенційні упередження та обмеження в розумінні контексту та нюансів. Визначаються етичні міркування у використанні технологій штучного інтелекту, таких як ChatGPT, у маркетингу, таких як проблеми конфіденційності та необхідність прозорого та відповідального використання даних. У статті наведено рекомендації щодо використання ChatGPT у розробці маркетингової стратегії. Ці рекомендації включають врахування контексту, коригування параметрів моделі, регулярне оновлення даних, включення живої взаємодії з клієнтом і вдосконалення моделі на основі відгуків. У статті пропонується розглядати ChatGPT як потужний інструмент розробки маркетингової стратегії для підприємств, здатного автоматизувати, аналізувати та вдосконалювати різні аспекти маркетингової діяльності. Однак також наголошується на необхідності обережного підходу до використання технології, враховуючи етичні аспекти, ризики та необхідність постійного моніторингу та оновлення моделі для забезпечення оптимальних результатів. Крім того, у статті підкреслюється потенціал ChatGPT у сприянні інноваціям у маркетингу, дозволяючи підприємствам експериментувати з новими ідеями, створювати креативний контент і адаптуватися до швидкої зміни динаміки ринку. Підкреслюється потенційна економічна ефективність використання ChatGPT у розробці маркетингової стратегії, оскільки це може зменшити потребу в ручній праці та забезпечити більш ефективне використання ресурсів. Досліджуються наслідки використання ChatGPT для розробки маркетингової стратегії для підприємств різних розмірів і галузей. Підкреслюється, як ChatGPT може принести користь малим і середнім підприємствам, надаючи їм недорогий доступ до передових маркетингових можливостей, які можуть вирівняти умови гри з більшими конкурентами. Також обговорюється, як ChatGPT можна застосовувати в різних галузях, таких як електронна комерція, створення контенту, обслуговування клієнтів і аналіз даних, щоб покращити маркетингові зусилля та отримати конкурентну перевагу. Крім того, у статті розглядаються потенційні проблеми та проблеми, пов’язані з використанням ChatGPT у розробці маркетингової стратегії. Обговорюються потенційні ризики надмірної залежності від штучного інтелекту, необхідність людського контролю та важливість забезпечення конфіденційності та безпеки даних. Висвітлюються проблеми інтеграції ChatGPT в існуючі маркетингові робочі процеси, навчання та тонке налаштування моделі, а також усунення потенційних упереджень у створеному вмісті. На завершення стаття підкреслює значний потенціал ChatGPT як інструменту для розробки маркетингової стратегії для підприємств, що забезпечує такі переваги, як автоматизація, аналіз даних, персоналізація та інновації. Однак також визнаються обмеження, етичні міркування та проблеми, пов’язані з використанням технологій ШІ, таких як ChatGPT, у маркетингу. Підприємству варто ретельно розглядати контекст, етичні наслідки та практичне впровадження ChatGPT у процесах розробки маркетингової стратегії, а також визнає необхідність постійного моніторингу, удосконалення та відповідального використання технології. Загалом ChatGPT має потенціал для революції в розробці маркетингової стратегії, і підприємствам потрібно ретельно використовувати його можливості, щоб досягти маркетингового успіху в сучасному бізнес-просторі.
Neuromarketing is an interdisciplinary concept that has become a unique phenomenon supplying valuable information about unconscious behaviour to increase the effectiveness of marketing strategies. The article focuses upon the impact of neuromarketing techniques on enhancement of brand management, including their current application, advantages, and ethical concerns. The research objectives are aimed at the analysis of trending neuromarketing techniques; description of benefits of neuromarketing; and outlining of its ethical considerations and threats. The paper presents a mixed-methods study, adopting in-depth interviews to collect marketers’ opinions about the use of neuromarketing techniques in brand management, their advantages and challenges. The data was collected through in-depth interviews conducted in online and in-person modes. We involved 114 representatives of different companies who work in marketing field and apply neuromarketing techniques. The survey was carried out in August-November, 2023. The survey showed that neuromarketing techniques are widely used in brand management for deeper understanding of consumers’ behaviour, optimization product design, or building more effective advertising. The frequency of use depends on the category of neuromarketing techniques since some of them are more applicable in brand management due to lower cost and reduced complexity. Also, we differentiated six groups of integrated neuromarketing techniques. During the survey we found that neuromarketing raises certain ethical considerations and potential threats that we need to address to enhance brand management. The study results enable us to explain practical steps to implement neuromarketing techniques in brand management. The findings may be implied by marketing departments while planning brand campaigns.
The research is devoted to the development of scientific and practical recommendations for the realisation of branding of interfirm cooperation in the conditions of digitalisation of the economy. In order to assess the effectiveness of branding in interfirm cooperation, a scientific and methodological approach is proposed, according to which the process of substantiation of the decision of the management concerning the choice of a variant of branding for each enterprise-participant and interfirm interaction, in general, takes place on the basis of a combination of periodic marketing research of brand recognition and construction of an economic and mathematical model of branding. The approach is based on the following statements: several enterprises that can interact are involved in production and trading activities; coherence of inter-firm interaction can have different length and number of participants, cover different functions (supply (S), production (P), logistics (L), trade (T)); at least one participant in inter-company interaction is involved in the branding process; brand effectiveness is assessed on the basis of brand awareness based on periodic market research. The research focuses on the branding processes that arise from the inter-firm interaction of participants in production and trade chains. The subject of the research is the theoretical, methodological, organisational and applied aspects of the implementation of branding in inter-firm interaction in the context of the digitalisation of the economy. The research methodology includes various theoretical and practical principles and positions from economic theory, macroeconomics, microeconomics, systems theory, leading studies in the fields of management theory, marketing and management of marketing activities, and branding. The following methods were used throughout the research: economic generalisation, abstraction, systematisation, analysis and synthesis – to establish theoretical and methodological foundations and to clarify the concepts of "brand", "branding" and "production-trade chain"; classification – to define the content of the branding; economic-statistical and historical analysis, abstract-logical methods – to identify and analyse the impact of existing communication and information technologies on the development of Ukrainian branding; marketing research methods – desk analysis, expert evaluation and online surveys to develop an evaluation methodology for the effectiveness of inter-firm branding in production and trade chains; scientific abstraction – to establish a comprehensive approach to building the mechanism of inter-firm branding in production and trade chains; graphical and tabular methods – for the visual presentation of theoretical and analytical research results; methods of integral calculus and economic analysis – to formulate scientific and practical approaches to making strategic decisions about inter-firm branding in the context of the digitalisation of the economy. The aim of the research is to deepen theoretical and methodological positions and to provide practical recommendations for the implementation of branding in inter-firm interaction within production and trade chains. Conclusions of the study: the comprehensive approach to building the mechanism of interfirm branding combines conceptual approaches to branding and the concept of forming interfirm interaction for the implementation of branding in one of its variants; the application of a comprehensive approach to building the mechanism of inter-firm branding makes it possible to consider the interrelationship and mutual influence of production and trade activities and to achieve a synergistic effect from the use of branding throughout the entire production and trade chain; the implementation of the mechanism of inter-firm branding is reflected in a scientific-practical approach to making strategic decisions on branding in production and trade chains. This approach emphasises the importance of branding activities at each stage of product creation and promotion, based on branding algorithmisation, and provides specific recommendations for all participants in the chain, resulting in increased effectiveness of their marketing activities.
Ewolucja i rozwój idei marketingowej są odzwierciedlane w koncepcjach marketingowych, które sukcesywnie pojawiały się na rynku, a każda z nich dominowała w określonych okresach czasu, w zależności od wymagań rozwoju rynku i ekonomii społecznej. Powszechnie znaną próbą wyodrębnienia etapów rozwoju marketingu jest klasyfikacja P. Kotlera, która obejmuje pięć tzw. er marketingu: marketing 1.0, marketing 2.0, 3.0, 4.0 i 5.0. Koncepcje marketingowe odpowiadają ewolucji treści samej działalności marketingowej, a także zmianie głównego akcentu i orientacji marketingu.
W artykule szczegółowo omówiono każdą z wymienionych koncepcji, wyjaśniono podstawowe różnice oraz czynniki, które doprowadziły do zmian. Szczególną uwagę zwrócono na digitalizację jako siłę napędową ewolucji w badanych koncepcjach.
W warunkach nowej gospodarki, w dobie ostrej konkurencji, szybkiego starzenia się technologii, zawodów, idei, przenikania Internetu do wszystkich dziedzin gospodarki, cyfryzacja osiągnęła nowy poziom znaczenia dla organizacji biznesowych. Aby zachować konkurencyjność, przedsiębiorstwa muszą wykorzystywać możliwości cyfryzacji we wszystkich możliwych kierunkach i formach. Cyfryzacja marketingu i gospodarki zmieniła także relacje między konkurentami i konsumentami.
Analizując dorobek Philipa Kotlera, twórcy koncepcji marketingowych 1.0-5.0, widać, jak bardzo marketing zmienił się od zwykłych produktów i doskonalenia produkcji, ze względu na potrzeby ludzi i baczną uwagę na ludzkie potrzeby, przechodząc do digitalizacji i promocji towarów i usług nie tylko w prawdziwym życiu, ale także w sieciach społecznościowych, na stronach internetowych, serwisach itp.
Digitalizacjia ma znaczący wpływ na współczesne życie i nie da się jej uniknąć. Ewolucja marketingu jest ściśle związana z nowoczesnymi metodami digitalizacji, takimi jak: SMM-Marketing, Big Data, SEO-optymalizacja i inne.
Połączenie środowiska tradycyjnego i cyfrowego otwiera drzwi do stosowania nowych narzędzi oddziaływania i nowych modeli zachowań oraz asymilacji środowiska cyfrowego do rzeczywistego, nabycie przez niego komponentu intelektualnego i przeniesienie do niego znacznej części funkcji komunikacyjnych i decyzyjnych – zanurza konsumenta w zupełnie nowy wirtualny sposób istnienia.
Wpływ digitalizacji jest obecnie motorem napędowym marketingu i będzie nadal ewoluował, doskonaląc metody promocji usług i towarów. Ewolucja marketingu wynika ze zmian w krajobrazie technologicznym, a następnie gospodarczym, co pozwala łączyć etapy rozwoju gospodarczego i technologicznego z rozwojem marketingu i przejściem na wyższy etap ewolucji.
Сьогодні діджиталізація проникла практично в усі сфери життя і діяльності. На ринку B2C використання діджитальних інструментів потребує особливої уваги до специфічних характеристик різних цільових аудиторій. Вплив діджиталізації на маркетингову діяльність на ринку В2С детермінований не тільки особливостями цільових аудиторій, але специфікою галузі. У наукових дослідженнях багато уваги приділяється цифровій рекламі, використанню SEO, створення маркетингових інструментів просування товарів і послуг та конструювання потрібних способів споживчої поведінки в інтернет-середовищі. Учені науково обґрунтовують соціальний і клієнтський підходи до формування стратегії маркетингу в умовах діджиталізації, аналізують різноманітні діджитал маркетингові канали. Проте у сучасних наукових дослідженнях поза кутом зору залишається вплив діджиталізації на маркетингову діяльність, на розробку й упровадження маркетингових стратегій підприємства конкретних галузей у розрізі ринку В2С. Це зумовлює необхідність детального розгляду впливу діджиталізації на побудову маркетингової стратегії у комерційному просторі В2С.
Через складність устрою підприємств, зростання невизначеності зовнішнього середовища, зростання вимог споживачів товарів та послуг, посилення конкуренції на зовнішніх і внутрішніх ринках досягнення головної мети будь-якого бізнесу (максимізації прибутку) стає складним комплексним завданням, яке вирішується за допомогою ефективної сучасної системи управління. Для успішного перспективного розвитку бізнесу вкрай важливо передбачати зміни зовнішнього середовища та правильно виробляти та організовувати реалізацію середньострокових та довгострокових цілей та завдань, що зумовлює актуальність стратегічного управління сучасними підприємствами. При цьому необхідно спиратися на концепцію маркетингу, що останнім часом стала ідеологією підприємств, спрямовану на усвідомлення потреб та попиту на ринку як першоджерела отримання доходу та прибутку підприємства та формування конкурентної пропозиції ринку з метою максимізації своєї частки. Стратегічне маркетингове управління представляє новий науковий напрямок, пов'язане з вивченням комплексу економічних, організаційних та психологічних чинників бізнес-організації, та систему управління ними, спрямовану на досягнення довгострокових ринкових цілей підприємства. Стратегічне маркетингове управління бізнес-організацією має вихідне теоретичне та методологічне коріння в галузях маркетингу та стратегічного управління. При пошуку основ універсальної методології стратегічного управління, що синтезує наукові знання в цій галузі, автори багато в чому ґрунтуються на розвитку розуміння природи бізнес-організації.